Наказы избирателя

Наказы избирателя будущим народным депутатам Украины: 1. Восстановить справедливость. Наказать всех кто: нарушал права человека в Украине, или своим действием либо бездействием способствовал таким нарушениям; незаконно обогащался за счёт народа Украины, или своим действием либо бездействием способствовал другим лицам совершать корыстные преступления. ( Наказание не обязательно должно быть жестоким и предусматривать лишение свободы. В большинстве случаев будет достаточно поражения в политических и трудовых правах – запретить таким лицам занимать любые либо определённые должности в органах государственной власти, органах местного самоуправления, других казённых, государственных и коммунальных предприятиях и организациях – пожизненно либо на определённый срок.) 2. Реконструировать политическую систему Украины в соответствии с лучшими достижениями мировой политической и юридической теории и практики, развивая как представительскую, так и прямую демократию. Вместо разрозненных законов о выборах, референдумах, центральной избирательной комиссии, политических партиях – разработать и принять Конституційний Кодекс з волевиявлення громадян. Реформировать ЦВК, создав на его базе орган (возможно даже отдельную ветвь власти), независимый от законодательной и исполнительной власти (в т.ч. президента). 3. В своих действиях руководствоваться принципами устойчивого развития, т.е. оценивать как те или иные законы или другие решения будут благоприятны либо вредны для отдельных групп людей, страны в целом, мирового сообщества, всего живого на Земле, в т.ч. учитывая интересы будущих поколений.

Волевиявлення громадян

Основою демократії є волевиявлення громадян. В посттоталітарному українському суспільстві не було демократичних традицій і поваги до закону. Тому ті, хто хотів і міг маніпалювати волевиявленням громадян, могли робити це практично безкарно. В Україні законодавство, яке стосується проведення виборів і референдумів розпорошено по різним нормативним актам, правила змінюються перед кожними виборами, або референдумами і метою ціх змін є збереження влади правлячими кланами. Немає інституції, яка б на постійній основі професійно займалася підготовкою, організацією, проведенням виборів, референдумів та інших видів народного волевиявлення і якій би довіряло суспільство. Суспільству, яке знаходиться у перехідному періоду від авторитаризма до базового рівня демократії, треба допомогти, запроваджуючі гарне законодавство та інституції. На мою думку, в Україні потрібно розробити та прийняти Кодекс з волевиявлення громадян, який би об'єднав всі нормативні акти про вибори, референдуми, народні ініціативи і збори, ЦВК, тощо. Краще якби це був Конституційний Кодекс, що більш складно з точки зору процедури ухвалення, але б зменшило ризик маніпулювання законодавством в інтересах окремих груп. Також треба створити незалежну від всіх гілок влади інституцію, яка б імплементувала положення цього кодексу. Робоча назва — Державне агенство з волевиявлення громадян. До повноважень цієї організації могли б входити: усі питання пов'язані з виборами, референдумами, як загальнодержавними, так і місцевими, аж до органів самоорганізації населення та товариств співвласників багатоквартирних будинків; конкурсів на заміщення вакантних посад у державних установах; голосуванню по достроковому припиненню повноважень та імпічменту посадових осіб; реєстрація та допомога в реалізації народних ініціатив, у тому числі законодавчих ініціатив; реєстрація та відміна реєстрації політичних партій, перевірка діяльності політичних партій, у тому числі членської бази, джерел фінансування поточної діяльності та виборчого процесу, відповідність процедури висунення кандидатів від партій на державні посади законодавству України. Ця організація мала б: вивчати та аналізувати досвід проведення заходів з волевиявлення громан, як в Україні, так і в інших демократичних країнах, та надавати Верховнії Раді рекомендації щодо удосконалення законодавства; проводити відбір та навчання постійних і тимчасових робітників; організовувати матеріально-технічне забезпечення процедур волевиявлення громадян. До розробки Кодексу з волевиявлення громадян та створення Державного агенства з волевиявлення громадян потрібно залучити громадські організації, громадських активистів та незалежних експертів з виборчого права. Важливість такого законодавчого акту для громади співпідставна з Конституцією, тому має буди всенародне обговорення і затверження цього документу.

Конституція 2014

ТЕКСТ НОВОЇ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ МАЄ ГОТУВАТИ ОРГАН УСТАНОВЧОЇ ВЛАДИ – КОНСТИТУЦІЙНІ ЗБОРИ (КОНСТИТУЦІЙНА АСАМБЛЕЯ), А ЗАТВЕРДЖУВАТИ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ (Для зміни розділу 13 Конституції потрібно, щоб 300 народних депутатів України (або новообраний президент) внесли такий законопроект і проголосували за нього, а новообраний президент призначив референдум для затвердження законопроекту). Проект Розділ XIII ВНЕСЕННЯ ЗМIН ДО КОНСТИТУЦIЇ УКРАЇНИ Статті 154, 155, 156, 158, 159 викласти у такій редакції: Статья 154. Право на законодавчу ініціативу по внесенню змін до Конституції України мають дієздатні громадяни України, які досягли віку 18 років, і не мають судимості за вчинення умисного злочину, у кількості не менше ніж трьох мільйонів осіб або не менш як дві третини від конституційного складу органу законодавчої влади в Україні. Статья 155. Для підготовки тексту Конституції, поправок до Конституції, обираються Конституційні Збори України. Делегатом Конституційних Зборів можуть бути обрані дієздатні громадяни України, які досягли віку 25 років, і не мають судимості за вчинення умисного злочину. Кандидатом у делегати Конституційних Зборів не може бути особа, яка займає посаду в органах державної влади та місцевого самоврядування, або в керівних органах політичної партії, або обіймала таку посаду за рік до оголошення виборів. Вибори до Конституційних Зборів призначає державний орган наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів та референдумів при наявності конституційної вимоги з підписами не менше ніж трьох мільйонів громадян України або з підписами не менш як від двох третин від конституційного складу органу законодавчої влади в Україні. Висунення кандидатів проходить виключно шляхом самовисування. Вибори проводяться виключно за рахунок коштів державного бюджету України. 100 делегатів Конституційних Зборів обирається по місцевим одномандатним округам. Обраним вважається кандидат, який отримав 50% + 1 голос виборців, які прийняли участь в голосуванні. Якщо жоден з кандидатів не отримав такої кількості голосів, то у другому турі виборів приймають участь два кандидата, які отримали найбільшу кількість голосів виборців. Обраним вважається кандидат який у другому турі отримає більшу кількість голосів, ніж інший кандидат. На час виконання своїх обов’язків делегати Конституційних Зборів не можуть обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, не можуть отримувати будь яку винагороду за свою діяльність, окрім як з державного бюджету України. На протязі 1 року після закінчення повноважень Конституційних Зборів, колишні делегати Зборів не мають права займати будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування і в політичних партіях, або буди кандидатами на такі посади. Статья 156. Рішення по тексту конституційного законопроекту приймається не менше ніж двома третинами від конституційного складу Конституційних Зборів. Конституція України, поправки до Конституції України набирають чинності після схвалення конституційного законопроекту на всеукраїнському конституційному референдумі, голосами не менше ніж двох третин громадян, які прийняли участь у референдумі. Статья 157. (Не змінюється). Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану. Статья 158. Якщо законопроект про внесення змін до Конституції України буде відхилений на референдумі, то вносити повторно такий або подібний законопроект (в якому передбачені такі самі зміни) на референдум, можна не раніше ніж через три роки. Статья 159. Рішення про проведення всеукраїнського конституційного референдуму приймають Конституційні Збори України.

ВИМОГА № 1 ВИМОГА № 2 ВИМОГА №3

ВИМОГА № 1 ВІДСТАВКА ЯНУКОВИЧА – ВИКОНАНО ВИМОГА № 2 ЛЮСТРАЦІЯ ВСІХ ПІДЛИХ ПОЛІТИКІВ ТА ЧИНОВНИКІВ – ВИМОГУ ПРОГОЛОШЕНО ВИМОГА № 3 ВЛАДУ НАРОДУ – ПРОПОНУЮ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ 1. ТЕКСТ НОВОЇ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ МАЄ ГОТУВАТИ ОРГАН УСТАНОВЧОЇ ВЛАДИ – КОНСТИТУЦІЙНІ ЗБОРИ, А ЗАТВЕРДЖУВАТИ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РЕФЕРЕНДУМ (Для зміни розділу 13 Конституції потрібно, щоб 300 народних депутатів України (або новообраний президент) внесли такий законопроект і проголосували за нього, а новообраний президент призначив референдум для затвердження законопроекту). 2. МАЄ БУДИ РОЗРОБЛЕНИЙ І ПРИЙНЯТИЙ КОДЕКС З ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ГРОМАДЯН (який би об’єднав усі закони про вибори, референдуми, ЦВК, та передбачив право законодавчої ініціативи народу і можливість відкликання усіх виборних осіб та звільнення через вотум недовіри усіх чиновників) І СТВОРЕНО НЕЗАЛЕЖНЕ ДЕРЖАВНЕ АГЕНСТВО З ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ ГРОМАДЯН.

Импичмент Межигорье 13 раздел Конституции

Простого большинства в Верховной Раде уже достаточно для инициирования импичмента президента с созданием специальной временной следственной комиссии, а также для постановления о возвращении в государственную собственность комплекса Межигорье. А если удастся собрать 300 депутатов, то можно внести и проголосовать законопроект о внесении изменений в 13-ый раздел Конституции, с тем, чтобы текст новой Конституции готовили Конституційні Збори (Конституційна Асамблея), а утверждал референдум.

Украинская оппозиция и Конституция 2004

Изменения к конституции версии.2004 принимались и отменялись при помощи, мягко говоря – процедурных нарушений, а также других уловок и ухищрений, а грубо говоря – за счёт мошенничества. Теперь реестровая оппозиция пытается в такой же сомнительный способ вернуть версию.2004. Не вижу в этом ни логики государственных деятелей, ни даже умного расчёта корыстных политиков. Что касается их личной выгоды. Согласно действующей версии.1996, договариваться о формировании и функционировании кабинета министров им придётся с президентом и простым большинством Верховной Рады (большую часть которого 3 оппозиционные фракции и составляют, а недостающее количество могут добрать среди внефракционных и части ПР). По версии.2004 им придётся договариваться и уживаться с президентом и со всей фракций ПР, т.к. для формирования кабинета министров необходимо создать формальное большинство на основе фракций Верховной Рады (по состоянию на момент избрания; переход депутатов из фракции во фракцию не допускается). Если считают, что правительство ПРиБЮТа будет устойчивей, чем премьер, которого в любой момент может уволить президент (но не в любой момент назначить нового, т.к. требуется простое большинство в Верховной Раде), то пусть попробуют. Что касается государственного подхода. Конституцию надо менять, и способ принятия Конституции надо менять. Соберите 300 подписей депутатов, а затем этими же 300-ми проголосуйте в зале Верховной Рады о внесении изменений в раздел 13, с тем чтобы текст следующей Конституции готовили Установчі Збори (Конституційна Асамблея), а утверждал народ Украины на референдуме. Если решение 300 депутатов на референдуме поддержит большинство избирателей (вероятность близка к 100%), то новая Конституция может оказаться более качественной всех предыдущих, и уж точно будет более стабильной и легитимной.

Про Програмний Маніфест Майдану

С Манифестом Майдана (http://maidan2013.com.ua/page/open/4) согласен, кроме тезиса: «необхідно тимчасово повернутися до редакції Конституції 2004 року, яка була нелегітимно скасована». Считаю, что формальной точки зрения версия.2004 была отменена легитимно. То что судьи Конституционного суда выполнили заказ Януковича, которого мы, мягко говоря, не любим, не перевешивает значения того факта, что при принятии новой редакции Конституции Украины в 2004 году не были соблюдены правила, которые относятся к внесению поправок в конституцию, а именно: не был соблюдён срок в 1 год (статья 158) между моментом, когда поправки в основной закон были отвергнуты Верховной Радой и повторного внесения законопроекта об изменении тех же положений конституции. Правящий режим вскоре после апрельского провала 2004 года внес практически тот же законопроект, но под другим номером. И в бурные дни президентских выборов мы снова стали лишь свидетелями, но не участниками очередного компромисса, когда в угоду сиюминутной политической целесообразности, была нарушена не только суть, но даже и видимость легитимности конституции. Вспомните о «пакетном» голосовании в декабре 2004 года. Чаяния нынешней «элиты», в том числе и официальной оппозиции, по отношению к конституционному процессу нацелены на решение тактических задач по захвату и удержанию власти, и по трудоустройству определенных лиц. Ничего общего с развитием общества и страны их цели не имеют. И не стоит им подыгрывать, а лучше вспомнить, что в Украине никогда не было стопроцентно легитимной конституции. Невозможно считать таковыми, писания компартии в период уничтожения реальной и потенциальной оппозиции (20е -30е годы), а также во время «мягкого» тоталитаризма брежневской эпохи. Плавный переход от однопартийной диктатуры к многопартийности и свободным выборам, при сохранении у власти коммунистической номенклатуры, обусловил преемственность конституционного процесса, как компромисса между представителями тоталитарного режима, приспосабливавшимися к новым условиям и только зарождавшимися демократическими силами. Можно было бы считать легитимной первую конституцию независимой Украины (1996), если бы она была разработана независимым конституционным органом и утверждена на общенародном референдуме, и если бы с нее начинался отсчет деятельности органов государственной власти. А на практике вышло, что конституция 1996 года лишь закрепила компромисс по разделению полномочий между действующими субъектами центральных органов власти, в интересах лиц уже находившихся при власти и имела своей целью «освятить» устои модернизированного авторитарного режима. Что касается способа принятия новой Конституции Украины, то у нас есть 2 варианта. 1-й – признавать легитимность действующей Конституции, и действовать в соответствии с разделом 13. То есть нам потребуется избрать в Верховную Раду не менее 300 адекватных депутатов, а ещё до этого добиться реформы избирательной системы, поскольку играть в выборы с шулерами (особенно по их правилам) не просто опасно – это ещё и бесполезное расходование времени и энергии людей, и материальных ресурсов. 2-й – как сказано в Манифесте Майдана «Утворення представницького органу установчої влади для підготовки нової Конституції України». Здесь главная трудность состоит даже не в подготовке и согласовании текста, или в организационных мероприятиях, а в легитимности конституционного процесса в глазах абсолютного большинства граждан Украины. Работу необходимо вести в обоих направлениях. Гражданскому обществу нужны представители во всех ветвях и на всех уровнях власти, а общество должно иметь возможность напрямую влиять на законодательство государства.