О необходимости реформы избирательной системы

Необходимо, чтобы одним из основных требований Майдана стало реформирование избирательной системы. Каких бы успехов ни добился Майдан, следующим вопросом на повестке дня станет проведение выборов (внеочередных или очередных; президентских, парламентских и местных). Играть с шулерами в выборы (особенно по их правилам) не просто опасно – это ещё и бесполезное расходование времени и энергии людей, и материальных ресурсов; а также, такие заведомо не честные и не справедливые общественные мероприятия приводят к потере веры людей в возможность мирным и законным путём решать общественно-важные задачи. Возможным вариантом решения задачи проведения выборов, результаты которых будут вызывать доверие у общества, могло бы стать создание Державного агенства з волевиявлення громадян (готов воспринять и любое другое адекватное название) независимого от других ветвей власти. Такая постоянно действующая организация могла бы стать отдельной ветвью власти, отвечающей за претворение в жизнь волеизъявления граждан, т.е. за демократизацию страны. К ведению этой организации можно было бы отнести подготовку, организацию, проведение и подведение итогов выборов, референдумов, конкурсов на замещение вакантных должностей в государственных учреждениях, голосованиях по досрочному прекращению полномочий и импичменту должностых лиц; регистрацию и помощь в реализации народных инициатив по отмене или изменении законов и подзаконных актов, по законодательной инициативе граждан; регистрацию и отмену регистрации политических партий, проверка деятельности политических партий, в том числе членской базы, источников финанасирования текущей деятельности и избирательного процесса, соответствия процедур избрания руководящих органов партий и выдвижения кандидатур на государственные должности законодательству Украины. Понятно, что создать такое независимое учреждение, которое бы служило бы исключительно интересам народа, а не тем у кого больше политической власти или тем кто больше заплатит, в условиях функционирования нынешней преступной власти невозможно. Но начинать процесс постепенного реформирования избирательной системы надо уже сейчас. Необходимо требовать от власти и от парламентской оппозиции: 1. Взамен разрозненных законов о выборах президента, Верховной Ради, местных выборах, референдумах, Про Центральну виборчу комісію, разработать и принять единый Кодекс по волевиявленню громадян. 2 . В Кодексе, либо до принятия кодекса, в соответствующих законах, поручить формирование всех избирательных комиссий на всех выборах и референдумах – центральной избирательной комиссии. 3. Поручить центральной избирательной комиссии ведение реестра избирателей, либо на переходном этапе хотя бы контроль за данным реестром. 4. Законодательно ограничить представительство политических сил в окружных и участковых комиссиях теми партиями, котрые в течение последних 5 (10) лет принимали активное участие в выборах, т.е. их представители в день голосования были кандидатами в президенты Украины, в народные депутаты Украины по общенациональному списку либо по не менее, чем по 5 % одномандатным округам. (То есть можно было бы отсеять партии с наибольшими признаками фиктивности). Вокруг Майдана уже начала формироваться своя неформальная социальная сеть, участники которой смогут внести ещё немало дельных предложений по вопросам реформирования и модернизации Украины. При помощи нашего коллективного разума и совместных усилий, мы создадим процветающую страну!

Легітимність режиму Януковича після державного перевороту 11.03.2010

Цей запис від 11 Березня 2010 року (в google groups), публікую його зараз щоб ще раз поставити під сумнів легітимність режиму Януковича. Беручи до уваги те, що формування «коаліції» «Стабільність і реформи» протирічить засадам, зазначеним в Конституції і тлумаченням Конституційного суду, дії групи Януковича-Азарова найкраще охарактеризувати, як захоплення державної влади. Не всі злочини робляться з використанням насильства. Як бачимо, на прикладі України, для виконання державного перевороту не обов’язково виводити танки на вулицю. У 1933 році в Німетчині, Гітлер став рейхсканцлером легітимним шляхом, а вже потім захопив всю владу в країні. КОНСТИТУЦIЯ УКРАЇНИ Стаття 83. У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем’єр-міністра України, а також відповідно до цієї Конституції вносить пропозиції щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України. Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням 105 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 83 Конституції України (справа про коаліцію депутатських фракцій у Верховній Раді України) м. Київ Справа N 1-40/2008 17 вересня 2008 року N 16-рп/2008 Конституційний Суд України в и р і ш и в: 1. В аспекті порушеного у конституційному поданні питання словосполучення "коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України", що міститься у частинах шостій, сьомій, дев'ятій статті 83 Конституції України ( 254к/96-ВР ), слід розуміти як сформоване на встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та Регламентом Верховної Ради України засадах об'єднання за результатами виборів кількох депутатських фракцій, кількість народних депутатів України в яких становить більшість від конституційного складу Верховної Ради України, які (депутатські фракції) на основі узгодження політичних позицій погодились на спільну парламентську діяльність. Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положення частини восьмої статті 83 Конституції України у системному зв'язку з положеннями частин шостої, сьомої статті 83, пункту 9 частини першої статті 106, частин третьої, четвертої статті 114 Конституції України м. Київ Справа N 1-20/2009 28 квітня 2009 року N 8-рп/2009 Конституційний Суд України в и р і ш и в: 1. В аспекті конституційного подання ( n0006100-09 ) положення частини восьмої статті 83 Конституції України ( 254к/96-ВР ) у системному зв'язку з положеннями частин шостої, сьомої статті 83, пункту 9 частини першої статті 106, частин третьої, четвертої статті 114 Конституції України ( 254к/96-ВР ) слід розуміти так, що внесення пропозицій відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України та щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України належить виключно до повноважень коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої згідно з частинами шостою, сьомою статті 83 Конституції України ( 254к/96-ВР ). 2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. КРИМIНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ Розділ I ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦIОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади 1. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України Об'єктом злочину є встановлений Конституцією і законами України порядок створення і діяльності вищих органів державної влади, порушення якого створює загрозу безпеці держави у політичній сфері. Конституційний лад включає встановлені Конституцією України основна засади життєдіяльності суспільства, держави і людини в Україні. Його складовими є: 1) суверенітет держави (верховенство і самостійність державної влади усередині країни та н незалежність У міжнародних відносинах); 2) форма правління (спосіб організації Державної влади, за яким єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України, главою держави - Президент України, вищим органом виконавчої влади - Кабінет Міністрів України і т. ін.); 3) державний устрій (унітарний з відповідним поДілом владних повноважень між вищими і центральними та місце- вими органами державної влади) та цілісність території; 4) державний режим (демократичний, що зокрема передбачає можливість здійснення народного волевиявлення через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії, гарантії місцевого самоврядування, захист державою прав і свобод людини і громадянина, ґрунтування суспільного життя на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності). Державна влада - це система сформованих у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, органів, які уособлюють собою владу глави держави, законодавчу, виконавчу і судову владу - Президент України, парламент, вищі, центральні та місцеві органи.виконавчої влади, вищі та місцеві органи судової влади, - а також органи місцевого самоврядування і контрольно-наглядові та деякі інші органи, які. користуючись певною незалежністю, dejure не належать до трьох головних гілок влади (прокуратура України, Національний банк України, Рахункова палата України, Вища рада юстиції України тощо). Таким чином, існуюча в Україні державна влада є частиною її конституційного ладу. У диспозиції ст. 109 поняття "державна влада" застосовується, так би мовити, у вузькому смислі. Іншими словами, мову можна вести про кримінальну відповідальність за дії, вчинені з метою неконституційного захоплення влади Президента України, законодавчої, вищої виконавчої або вищої судової влади України, оскільки тільки за умови отримання такої влади група осіб може суттєво вплинути на суверенітет держави, її форму правління, державний устрій та державний режим і заподіяти шкоду державній безпеці у масштабі держави. Дії, вчинені з метою захоплення влади на рівні місцевого самоврядування, або змова про вчинення таких дій можуть бути кваліфіковані як перевищення влади чи самоправство. Такі дії, як проголошення певної адміністративно-територіальної одиниці України суверенною державою, кваліфікуються за ст. 110 як посягання на територіальну цілісність України. Під державною владою у ст. 109 слід розуміти лише легітимну владу. Тому дії, спрямовані на захоплення раніше узурпованої іншими особами, нелегітимної державної влади, не містять складу розглядуваного злочину, і, якщо фактично вчинене діяння не містить складу іншого злочину, мають розглядатися лише у політичній, а не правовій площині.

Цели Майдана 2013

На майданах нам необходимо добиваться: 1. Одновременной отставки президента и премьер-министра. 2. Формирование переходного правительства, целью которого должно стать проведение выборов в Конституционную Ассамблею Украины (функции: разработка и принятие новой Конституции Украины и конституционного закона о волеизъявлении граждан (выборы, референдумы, народная инициатива)) и начало процесса люстрации всего государственного аппарата, начиная с судов, прокуратуры и полиции.